синтетичний

-а, -е.

1) Який ґрунтується на синтезі (у 1 знач.), на його застосуванні.

••

Синтети́чна геоме́трія — розділ математики, що вивчає властивості фігур суто геометричними методами, на противагу аналітичній геометрії, яка спирається на алгебру й метод координат.

2) книжн. Який з'єднує окремі елементи, частини в єдине ціле. || Типізований, узагальнений.

••

Синтети́чні раху́нки — рахунки бухгалтерського обліку, які дають на відміну від аналітичних рахунків узагальнені відомості.

Синтети́чний о́блік — узагальнення відображення у грошовому вимірі економічно однорідних господарських коштів, їх джерел та господарських процесів.

3) хім. Стос. до синтезу (у 4 знач.); який здійснює синтез. || Одержаний внаслідок синтезу; штучний. || Вигот. із штучних матеріалів.

••

Синтети́чні алма́зи — алмази з графіту, який піддають дії надвисокого тиску і високої температури.

4) лінгв. В якому граматичні відношення в реченні виражаються формами самих слів. Синтетична структура мови.

••

Синтети́чні мо́ви — мови, в яких зв'язки між повнозначними словами в реченні здійснюються за допомогою зміни форм самих слів (зовнішньої та внутрішньої флексії, наголосу і т. ін.).